Афазія або афазі́я (від ін. -грец. ἀ- – негативна частка і φάσις – прояв, висловлювання) – це локальна відсутність або розлад мови, що вже сформувалася (на відміну від алалії) з порушенням сприйняття мови при збереженні слуху.
Це порушення або навіть відсутність мови, що у людини вже сформувалася. Виділяють шість-вісім типів афазії, але причини одні й ті самі: ушкодження ділянок кори головного мозку, які відповідають за мова.
Порушення усного мовлення: дислалія, ринолалія, дизартрія, заїкуватість, алалія, афазія; Порушення писемного мовлення: дисграфія, дислекція.
Що таке афазія? Афазія – це розлад, при якому виникає повна або часткова втрата здатності користуватися власною мовою або сприймати мовлення інших людей. Прояви залежить від форми афазії промови.