Травматичні ушкодження головного мозку є фізичним ушкодженням тканини мозку, що веде до тимчасового або постійного порушення функції мозку.
Класифікація черепно-мозкових травм ЧМТ поділяються на види: струс головного мозку; забій головного мозку (легкий, середній, важкий); здавлення головного мозку (з забиттям і без), викликане гематомою або гідромою, кістковими уламками, набряком-набуханням або пневмоцефалією.
Удар головного мозку (лат. contusio cerebri) – черепно-мозкова травма, при якій відбувається ураження безпосередньо тканин головного мозку, завжди супроводжується наявністю вогнища некрозу нервової тканини. Найчастіше вогнища пошкодження розташовуються в області лобових, скроневих та потиличних часток.
До черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості відносяться струс головного мозку та забій головного мозку легкого ступеня тяжкості. Закритою черепно-мозковою травмою (ЗЧМТ) називається черепно-мозкова травма (ЧМТ), при якій м'які тканини голови та апоневроз черепа залишаються неушкодженими..