Діагностика хвороби Паркінсона ґрунтується на загальній клінічній картині, отриманій після консультації з лікарем-неврологом. Діагностичні обстеження – МРТ, УЗД головного мозку – робляться, здебільшого у тому, щоб виключити інші патології мозку, такі, як інсульт, пухлини.
Симптоми
- уповільненість рухів;
- скутість м'язів;
- швидке виснаження рухів при багаторазовому повторенні;
- тремтіння кінцівок, що посилюється у спокої;
- застигання з тупцюванням на одному місці в процесі ходьби;
- не відзначається тремор голови;
- хиткість ходи;
- човгання ногами при ходьбі;
Специфічних лабораторних маркерів хвороби Паркінсона ні. Проте лікар може призначити клінічний аналіз крові, аналіз сечі загальний, біохімічний аналіз крові – АЛТ (аланінамінотрансфераза), АСТ (аспартатамінотрансфераза), креатинін, сечовина, натрій та калій, креатинкіназа (креатинфосфокізаза, КФК).
Для діагностики хвороби Паркінсона застосовують кілька способів: Візуальний огляд. Функціональна діагностика: метод клініко – акселерометричної диференціальної діагностики тремору (тремтіння), ультразвукова транскраніальна сонографія (ТКС), томографія. Лабораторні аналізи (крові, сечі).