Після того одному з корабельників потрібно було піднятися вгору щогли. Розійшлися за північ, але на світанку я вже знову піднявся на гору стіни, що над міською брамою. Не знайшовши нікого в жодній кімнаті хлопці вирішили піднятися вгору.
Піднятися вгору.
Прислівник, обставинний, напрями; незмінне. Зустрічається також варіант наголосу на першому складі: нагору. Приставка: на; корінь: -верх-[Тихонов, 1996].
Значення слова "верх" ВЕРХ, -а(-у), прим. про верх, на вершині, мн. верхи та верхи, М. 1.