Не вдавайте, що нічого не сталося. Припиняти такі спроби потрібно відразу. Дуже повільно, спокійним значним тоном, дивлячись прямо в очі, потрібно пояснити підлітку, що це неприпустимо за жодних обставин, навіть якщо він дуже роздратований.
Покарання має бути порівнянно провиною. Якщо батько попередив про покарання за провину, треба дотримуватися обраної лінії. Караючи, демонструйте щирі емоції, але не давайте підлітку приводу думати, що тепер ви стали любити його менше, ніж любили до провини.
Дорослим необхідно перебудуватися – чим старша дитина, тим менше у спілкуванні з нею діють вказівки, вимоги, покарання, накази. І тим частіше з ним слід домовлятися, переконувати, виходити на діалог, пояснювати йому свою позицію, чути його позицію.
У жодному разі не відповідайте різкістю на різкість, криком на крик, грубістю на грубість. Навпаки, якщо дитина намагається грубити, негайно припиняйте розмову та пропонуйте йому заспокоїтися, тільки після цього продовжуйте спілкування. Якщо дитина сказала вам: «Іди! Я тебе ненавиджу!», «Ти погана!», «Ти дура!» і т.д.