Розлади особистості характеризують стійкі та глибокі поведінкові шаблони, через які людина у різних ситуаціях веде себе дуже негнучко та однотипно. Ці поведінкові шаблони перешкоджають успішній та гнучкій адаптації до вимог повсякденного життя.
Захворювання протікає і натомість прогресуючих змін поведінки, мислення, особистісних особливостей. Перші ознаки стають помітними у неадекватному відношенні хворого до оточуючих, у складнощі при спілкуванні з близькими людьми. Виникають часті розлади настрої та харчової поведінки.
Про розлад особистості можна говорити тоді, коли особливості поведінки людини стають настільки вираженими, ригідними та дезадаптивними, що призводять до значного дистресу, заважають роботі та/або впливають на міжособистісні стосунки.
Вони варіюються в залежності від типу розладу та індивідуальних характеристик людини. Ними можуть бути генетична схильність, певні життєві ситуації, перенесені травми. Перенесене психічне, фізичне та сексуальне насильство у дитинстві створює ризик для розвитку розладів особистості.