Ефект досягається за рахунок складання гам поверх один одного. Зазвичай, це одна шкала високих частот, одна середніх і одна басів — між ними октава. Після цього вони грають по колу, але в людини з'являється постійне відчуття, що звук стає все вищим і вищим.
Одним із найчастіше згадуваних прикладів слухових ілюзій є тон Шепарда. Названий він на ім'я американського психолога Роджера Шепарда, який створив її в 1964 році, займався дослідженнями в галузі когнітивістики. Дана ілюзія являє собою послідовність тонів, що нескінченно підвищується.
Вирізняються різні за модальністю типи ілюзій: слухові, зорові, нюхові, смакові, тактильні, вестибулярні та органічні. Зорові ілюзії можуть виражатися, наприклад, у сприйнятті настільної лампи як голови будь-якої тварини, а пальто на вішалці як фігури людини, що причаїлася.