Караючи дитину, не кричіть, не злитесь: не можна карати, коли ви в нападі гніву, роздратовані, коли дитина потрапила «під гарячу руку». Краще самому охолонути, заспокоїтись і лише тоді карати дитину. На зухвалу, демонстративну поведінку дитини, явну непокору потрібно відповідати впевнено та рішуче.
Ставтеся до нього з повагою, не ігноруйте навіть найнаївніші питання, інакше він знайде інше джерело інформації та підтримки. Щиро цікавтеся його життям, з ким дружить ваша дитина, про що мріє, чим захоплюється. Теплі дружні стосунки допоможуть легше пережити дитячі та підліткові вікові кризи.
Не можна карати за те, що він намочив ліжко чи зламав іграшку, яку ви йому подарували. Покарання у разі може стати джерелом внутрішнього конфлікту дитини. Керуйтеся коханням. Перш ніж карати, розберіться в ситуації, постарайтеся залишатися спокійним.