лікувати, лечу́, укр.
ЛІКУВАТИ, лікую, лікуєш; несов., перех. (сов. вилікувати та вилікувати).
личити устар. «пристойність, належати, підходити», старий. та сівбу.
Корінь: -лік-; суфікс: -еній; закінчення: -е [Тихонов, 1996]. … Морфологічні та синтаксичні властивості
відмінок | од. год. | мн. год. |
---|---|---|
Їм. | лікування | лікування |
Р. | лікування | лікування |
Д. | лікування | лікуванням |
Ст. | лікування | лікування |