НАСТРІЙ, -я, СР. 1. зазвичай із визначенням. Душевний стан.
настрої. Корінь: -налаштування-; суфікс: -еньj; закінчення: -е. … Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | настрій | настрої |
| Р. | настрої | настроїв |
| Д. | настроєм | настроям |
| Ст. | настрій | настрої |
Гаразд, є настрій, немає настроюАле роботу ніхто не скасовував, і я розгорнулася до столу.