про рот, в роті; мн. роти, роти, роти; м. 1. Порожнина між верхньою та нижньою щелепами, зовні закрита губами.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | рот | роти |
| Р. | рота | ротів |
| Д. | роті | ротам |
| Ст. | рот | роти |
Подібні
Рот називався «вустами». У сучасній мові збереглися слова "устя", "усний". Ще одна назва рота – «зівка». Далі підборіддя, яке звалося «чушкою».
Утворено від тієї ж основи, що і рити, і первісне значення цього слова – "Зброя для копання". Походження слова рот у етимологічному онлайн-словнику Крилова Г. А.