Щоб максимально усунути ймовірні причини розвитку дитячої гіперактивності, бажано відмовитися від куріння та прийому алкоголю мінімум на період виношування дитини та грудного вигодовування, стежити за психологічною атмосферою в будинку, а дітей дошкільного та шкільного віку не навантажувати зайвими заняттями.
СДВГ – невиліковне захворювання Існують як фармакологічні, і нефармакологічні підходи до корекції цього стану. Тому СДВГ як піддається лікуванню, а й підлягає терапії як порушення поведінки [1–4].
Поточні науково-обґрунтовані методи лікування СДВГ включають медикаментозну терапію та поведінкове втручання. Медикаментозні методи лікування СДВГ зазвичай складаються із застосування психостимуляторів, хоча часто одночасно з ними прописують інші типи препаратів з метою лікування супутніх розладів.
Прояви СДВГ, як правило, помітні у дітей з 3-4 років, найвиразніші у 5 років. Симптоматика СДВГ посилюється у шкільні роки. До 14 років прояви СДВГ слабшають чи минають.