Пітливість, дисфагія, тремор, порушення сечовипускання, зміна свідомості, мутизм, тахікардія, підвищення або лабільність артеріального тиску, лейкоцитоз, підвищення сироваткової КФК.
Седативний ефект нейролептиків проявляється у вигляді пригнічення реакції на зовнішні стимули, придушення почуття занепокоєння та страху, виникнення апатії, пригніченості та сонливості. Підвищена сонливість є одним із найпоширеніших побічних ефектів нейролептиків.
Злоякісний нейролептичний синдром характеризується зміною психічного стану, м'язовою ригідністю, гіпертермією та автономною гіперактивністю, що розвиваються при прийомі деяких нейролептиків
Крім екстрапірамідних розладів, на фоні прийому нейролептиків можуть виникати явища акатизії:
- тривога, занепокоєння;
- збуджений стан;
- емоційна байдужість;
- порушення сну, безсоння;
- почуття непосидючості;
- "занепокоєння в ногах";
- потреба рухатися.