Він скаржиться на «спазми в серці», «перебої дихання», «припливи поту» та інше. «невроз страху» (1895) Зигмунд Фрейд.
Панічні атаки (епізодична пароксизмальна тривожність) – напади сильної тривоги (паніки) або страху (найчастіше – страху смерті, рідше – страху втрати свідомості, втрати контролю, безпорадності або страху "збожеволіти"), що супроводжуються прискореним серцебиттям і відчуттям "задухи", "нестачі повітря".
У 1980 р. з'явився діагноз «панічне розлад», цей діагноз був вперше згаданий в «Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів» DSM-III як окремий психіатричний діагноз.