Ехокардіографія (грец. ἠχώ — відлуння, луна + καρδία — серце + γράφω — писати, зображати) — метод УЗД, спрямований на дослідження морфологічних та функціональних змін серця та його клапанного апарату. Заснований на уловлюванні відбитих від структур серця ультразвукових сигналів.
За допомогою ехокардіографії (Відлуння-КГ) можуть бути виявлені:
- внутрішньосерцеві тромби;
- пухлини;
- зміни розмірів камер серця, стану клапанів та будови серцевого м'яза (міокарда);
- зміни у характері та швидкості руху крові;
- наявність рідини у серці (в серцевій сумці).
Розмір лівого шлуночка: У стані спокою – 5,7 см у чоловіків, 4,6 см у жінок) При скороченні – 4,3 см у чоловіків, 3,1 см у жінок)