Наречие (кількою з лат. adverbium) незмінна самостійна частина мови, що означає ознаку дії, якості, іншої ознаки чи предмета.
Визначення говірки Вона відповідає на запитання "як?", "де?", "куди?", "коли?", "звідки?" і чому?". У прислівника особливе граматичне значення.
Прислівник – Це самостійна частина мови, що позначає ознаку дії, ознаки, стану, рідко – предмета. Прислівники незмінні (за винятком якісних прислівників на -о/-е) і примикають до дієслова: швидко бігти; прикметник: дуже швидкий; іншому говіркою: дуже швидко.
Якщо в говірці видно збірне числове на -е і приставка в-, на-, то все пишемо разом. А от якщо приставка буде — чи числове закінчується на -их (-их), то таке прислівник ми писатимемо вже окремо. Пам'ятайте, що що прислівники по-перше, по-друге, по-третє і т.д.