Пролапс мітрального клапана розвивається у двох випадках: при дегенерації стулок клапана або хорд (сухожиль, які відповідають за роботу клапана). Стулки, як правило, розтягуються і розширюються за рахунок стоншення колагенового шару і збільшення мукоїдної речовини, а хорди стають більш тонкими і довгими.14 Грудня. 2023р.
Пролапс мітрального клапана найчастіше виникає через міксоматозну дегенерацію (надлишкового розтягування) тканин клапана і сухожильних хорд. При цьому шар колагенових волокон стоншується, сухожильні хорди подовжуються і слабшають, а стулки клапана розширюються і стають розтяжними.
При опущенні органів малого тазу з'являються хворобливі відчуття в нижній частині живота, запори, нетримання сечі, занадто часто або утруднене сечовипускання. У Росії опущення та випадання тазових органів спостерігається у 15–30% жінок до 50 років та у 40% – після 50 років.
Як правило, уроджений пролапс мітрального клапана не потребує хірургічного лікування. Необхідно спостерігатись у кардіолога та один раз на рік виконувати ЕХОКГ-контроль. У разі діагностування значущої регургітації крові лікар може призначити медикаментозну терапію для нормалізації функціонування серця.