Скорочення кардіоміоцитів є енергозалежним процесом, регулюється кальцієм, аденозинтрифосфатом та збалансованим вмістом калію, натрію, магнію в міокарді [3, 7-12]. Сила скорочення серцевого м'яза залежить від його вихідної довжини. Найбільш потужне скорочення
спостерігають за довжиною 2,2 мкм.
Виділяють електричну систолу – електричну активність, яка стимулює міокард і викликає механічну систолу — скорочення серцевого м'яза та зменшення серцевих камер в обсязі.
Інші дослідники виділяють п'ять видів кардіоміоцитів, додатково поділяючи групу провідних кардіоміоцитів на синусові (пейсмекерні), перехідні та провідні. Волокна робочого міокарда передсердь та шлуночків складають основну масу серця – 99%, забезпечують його нагнітальну функцію.
Кардіоміоцити утворюють добре розвинені міжклітинні сполуки. У зрілому серці ці сполуки називаються вставними дисками. Вставні диски відіграють важливу роль у ранжируванні міофібрилу та координації скорочувальних сил у всій кардіальній тканині. Вони складаються з трьох елементів: fascia adherens, desmosomes, gap junctions.