Емоції розвиваються, коли мотивація стає надто сильною в порівнянні з реальними можливостями суб'єкта. Їхня поява веде до зниження рівня адаптації. Відповідно до цієї точки зору емоції – це страх, гнів, горе, іноді радість, особливо надмірна радість.
Про виникнення емоцій Ще в 1950-і роки Полем Маклейном, американським нейрофізіологом, було виявлено, що емоції виникають у спеціальних структурах мозку, які він називав лімбічними структурами. Це підкіркові утворення – мигдалина, перегородка мозку та інші.
У процес створення та обробки позитивних емоцій залучаються вже знайоме нам мигдалеподібне тіло, префронтальна кора, гіпокамп та кора передньої острівцевої частки великого мозкутак відчуття радості, як гнів, смуток або страх, охоплює весь мозок.
Концепція емоційного тригера було введено Полом Екманом і означає зовнішній подразник, який і викликає емоцію. Таким зовнішнім подразником може бути і подія, і ситуація, і будь-який предмет, емоційно пов'язаний із нашим минулим досвідом.