Жах (різновид афекту) – стан людини під впливом сильного страху (переляку), відмінною рисою якого є пригніченість (заціпеніння), іноді тремтіння, загалом, відсутність активної реакції щодо усунення джерела страху.
Ґрунтуючись на очевидній смисловій відмінності таких виразів, як «давній жах» і «страх Божий», що стали свого роду топами, можна приблизно визначити, що жах – це переживання колективне і ззовні, що йде, а страх – переживання індивідуальне і особисте.
Слово «жах», ймовірно, утворилося від церковнослов'янського дієслова «жасити» (лякати). Спочатку існувала форма «прежас» (жах, шаленство), з якої пізніше утворилося скорочене «жах». Можливо, вищезгадані церковнослов'янські словоформи сягають праслов'янського кореня gasiti зі значенням «гасити».
Жах (різновид афекту) – стан людини під впливом сильного страху (переляку), відмінною рисою якого є пригніченість (заціпеніння), іноді тремтіння, загалом, відсутність активної реакції з усунення джерела страху.