Щоб вилікуватися, потрібно «повернути собі себе» — у цьому знову допоможе робота з нервом, що блукає. Приблизно 80% волокон блукаючого нерва йдуть немає від мозку до внутрішніх органів, а навпаки — від тіла до мозку. Тому впливати на цей нерв легко за допомогою простих тілесних практик: дихання, співу, рухів.
Невралгія блукаючого нерва з тяжким больовим синдромом та пухлинні утворення вимагають хірургічного втручання. Додатково до консервативного лікування та в період післяопераційної реабілітації використовується фізіотерапевтичне лікування, зокрема лікування електричним струмом.
Для стимуляції блукаючого нерва найкраще підходять тренування, що збільшують частоту серцевих скорочень. Наприклад: сайклінг, швидка ходьба, плавання, біг, силові вправи.
Блукаючий нерв — запорука нашого спокою Простіше кажучи, він є своєрідним гальмом, яке уповільнює роботу організму в момент сильного страху або емоційного сплеску та використовує нейромедіатори для зниження пульсу та кров'яного тиску.