Ключова мета полягає в тому, щоб відрізнити справжнє кровохаркання від хибного – блювоти з кров'ю або від кровотечі з носоглотки. Відчуття постназального затіку або кровотеча з носових ходів без кашлю вказує на хибне кровохаркання. При блюванні з кров'ю блювотні маси мають характерний колір кавової гущі.
Для позначення виділення крові з органів дихання було запроваджено спеціальний термін – кровохаркання. Обсяг виділяється з мокротинням крові варіює: це можуть бути поодинокі прожилки крові до масивної кровотечі. Розвиток кровотечі супроводжується задишкою, болями, відчуттям тепла або печіння у грудній клітці.
Кровохаркання – відкашлювання крові з дихальних шляхів у вигляді окремих прожилок або невеликої домішки у мокротинні яскраво-червоного кольору. Кровохаркання – ознака легеневої кровотечі, і різниця між ними лише кількісна: якщо виділилося на добу до 50-100 мл – це кровохаркання, якщо більше – кровотеча.
Для пацієнтів з легеневою кровотечею характерні зляканий вигляд, адинамія, блідість шкірного покриву обличчя, холодний липкий піт, акроціаноз, зниження артеріального тиску, тахікардія, запаморочення, шум у вухах і голові, задишка.