Фізіотерапевтичне лікування хвороби Шарко–Марі–Тута включає ЛФК, масаж, електрофорез, діадинамотерапію, терапію лікувальними грязями, різні види ванн та ін. Медикаментозна терапія спрямована на покращення живлення м'язових волокон. З цією метою призначають кокарбоксилазу, глюкозу, аденозинтрифосфат та ін.
Для хвороби Шарко немає іншого прогнозу, ніж несприятливий результат. При розвитку попереково-крижової форми хворий живе до 3-х років, при розвитку бульбарної форми – до 4-х років. Рідкісний пацієнт з таким діагнозом живе понад 5 років.
При цій хвороби хворі страждають від слабкості та атрофії м'язів дистальних відділів кінцівок, деформації стоп та кистей, у них спостерігається зниження сухожильних рефлексів, зміна ходи, втрата чутливості у кінцівках.
Хвороба Шарко-Марі-Тута є спадкове захворювання, при якому м'язи гомілки слабшають і усихають (атрофуються). Хвороба Шарко-Марі-Тута вражає нерви, що контролюють рух м'язів та несуть чутливу інформацію до головного мозку.