Біль – це складний процес, контрольований нервовою системою. Зовнішній стимул (наприклад, дотик до гарячої поверхні) викликає сигнал у рецепторах, який потім передається спинним мозку в головний. В результаті ми відчуваємо біль. Ці рецептори відчувають тепло, холод, світло, дотик, тиск та біль.
Біль виникає при подразненні рецепторів болю (ноцицепторів), які являють собою вільні нервові закінчення двох типів: механоноцицептори та хемоноцицептори. Механоноцицептори реагують на механічне усунення живої тканини — уколи, розтягування тощо.
Біль сигналізує про екзогенні та ендогенні впливи, що викликають пошкодження тканин, а також про виникнення будь-яких патологічних процесів в органах і тканинах, тобто вона має захисне значення (фізіологічна біль).
Почнемо з того, що будь-який біль змушує центральну нервову систему викидати ендорфіни – білки, що блокують біль та діють за принципом опіоїдних наркотиків на кшталт морфію, викликаючи стан ейфорії.