Гіпоманія найчастіше виникає як стадія (так звана фаза) біполярного розладу, але гіпоманіакальні стани можуть виникати та в інших випадках, зокрема, при органічних захворюваннях нервової системи, при гіпертиреозі, при інтоксикації деякими психотропними речовинами або як побічна дія.
Гіпоманія може розвинутися внаслідок ендогенних (генетична схильність, особливості реактивності нервової системи, гормональні порушення) та екзогенних (інтоксикація психотропними речовинами, стрес, травми, інфекції та ін.) факторів.
При гіпоманії пацієнт відчуває підвищення загального тонусу, оптимізм, життєрадісність, почуття добробуту, незрівнянні з реальним станом речей. Як правило, хворий має підвищену самооцінку з перебільшенням власних переваг, переконаністю у своїй неординарності та зверхності.
Як лікують гіпоманіакальний стан У деяких випадках ізоляція від зовнішніх подразників та організація повноцінного сну може відновити нормальний стан. З лікувальних заходів на лікування гіпоманії застосовують: Фізіотерапію. Фармакотерапію (нормотиміки, нейрометаболічна терапія, нейролептики).