Рецепт пишуть за спеціальною формою латинською мовою, припис хворому про прийом ліків – російською чи національною мовою. Писати рецепт слід чітким, розбірливим почерком чорнилом або кульковою ручкою на фірмовому бланку. Виправлення у рецепті не допускаються.
ЛП виписується латинською мовою в родовому відмінку, за МПН, групувальним або торговим найменуванням (за відсутності групувального або за рішенням лікарської комісії). Рецепти на лікарські препарати, які виписані на рецептурних бланках форми N 107-1/у, дійсні протягом 60 днів з дня виписування.
Приватний рецепт – лише сам пацієнт може викупити рецепт в аптеці. Довірений рецепт – рецепт можуть викупити в аптеці сам пацієнт та особи, яких він уповноважив для цього на порталі Пацієнта (додаткова інформація). Відкритий рецепт – рецепт в аптеці можуть викупити всі особи, яким відомий особистий код пацієнта.
На відміну від вітчизняних правил вказівки кількості, у рецептах грами позначаються обов'язково і без десяткового дробу за відсутності знаків після коми (30,0 – 30 g). ВООЗ рекомендує числа супроводжувати словами у дужках [8].