Класичними симптомами вважається міжядерна офтальмоплегія, симптом Лермітта, порушення чутливості провідникового типу, пірамідальна симптоматика, нейрогенний сечовий міхур, оптичний нейрит. Поява симптомів не прогнозована і переважно коливається в діапазоні від 24 годин і більше.
Демієлінізація завжди проявляється неврологічним дефіцитом. Ця ознака свідчить про початок процесу руйнування мієліну. До нього входить і імунна система. Атрофуються тканини мозку – спинного та головного, а також спостерігається розширення шлуночків.
Понад 20 років тому було розроблено нову, досить ефективну методику лікування демієлінізуючих захворювань. імунофільтрація ліквору. Як засоби специфічного лікування застосовуються кортикостероїди, плазмаферез, цитостатики. Також широко застосовуються ноотропи, нейропротектори, амінокислоти, міорелаксанти.
Демієлінізуючі захворювання можуть викликатись генетичними факторами, збудниками інфекцій, аутоімунними реакціями, а також іншими невідомими факторами.Схожі