Якість життя найчастіше характеризують за показниками охорони здоров'я, освіти, демографії, економічних умов, екологічної обстановки, умови життя, зайнятості та реалізації конституційних прав.
Існують такі підходи до оцінювання якості життя [1]: 1) на основі розрахунку окремих статистичних показників (об'єктивна оцінка); 2) на основі соціологічних досліджень (суб'єктивна оцінка); 3) на основі статистичних показників із використанням даних соціологічних досліджень.
· якість соціального середовища (умови праці, фізична та майнова безпека, соціальне та політичне здоров'я суспільства тощо) показники носять досить загальний характері часто виходять поза рамки районної щаблі, т.і.
Якість життя – функціональний вплив стану здоров'я та/або наступної терапії на пацієнта [19, 20]. Таким чином, це поняття суб'єктивне та багатовимірне, що охоплює фізичні та професійні функції, психологічний стан, соціальну взаємодію та соматичні відчуття [20].