Антибіотики при гострому гнійному етмоїдіті цефазолін, цефотаксим, амоксиклав, амоксицилін.
Лікування етмоїдиту передбачає проведення консервативної терапії. Її основне завдання – це зменшення набряку та покращення відтоку вмісту навколоносових пазух. Для цього призначають комбіновані препарати, часто у вигляді спреїв, діючими речовинами яких є анальгетики, антибіотики та секретолітики.
Етмоїдит – це запалення ґратчастого лабіринту. Сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи. Захворювання може бути одностороннім або двостороннім, та супроводжуватись ураженням інших придаткових пазух носа. Хвороба може розвинутись у будь-якому віці.