При діагностиці кистьового тунельного синдрому можна використовувати такий метод, як рентгенограма кісток пензля, для підтвердження/виключення травм та переломів кісток зап'ястя (особливо гачкоподібної та трапецієподібної кісток), а також підтвердити/виключити важкий остеоартрит та інші артропатії.
Діагностика синдрому зап'ясткового каналу Діагностика синдрому карпального каналу ґрунтується на виявленні симптому Тинеля, при якому парестезії в області серединного нерва повинні бути відтворені стуканням по долонній поверхні зап'ястя над місцем проходження серединного нерва каналі зап'ястя.
Медикаментозне лікування кистьового тунельного синдрому проводиться з використанням нестероїдних засобів для зняття запалень, а також кортикостероїдів чи гормонів. Іноді лікарі призначають прийом додаткових засобів, здатних знімати набряки.