Стрес порушує діяльність людини, його поведінка, призводить до різноманітних психоемоційних порушень (тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість, занепад настрою, або, навпаки, перезбудження, гнів, порушення пам'яті, безсоння, підвищена стомлюваність та ін.).
Під час стресу в організмі людини відбувається почастішання та посилення серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше – підвищення), почастішання та поглиблення дихання, або спазм дихальних м'язів, розширення зіниць (загострення зору) та підвищення м'язового тонусу.
"Класичними" психосоматичними захворюваннями, у розвитку яких важливу роль відіграє стрес, вважаються: гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма, тиреотоксикоз, неспецифічний виразковий коліт, ревматоїдний артрит, нейродерміт.
Зазвичай стрес сприяє виходу з експлуатації найбільш ослаблених систем організму. Гіпертонія, ішемічна хвороба серця, бронхіальна астма, виразкова хвороба – ось далеко не повний список захворювань, розвиток яких здатний прискорити сильний або тривалий стрес.