Особистість» запроваджується поняття особистості як внутрішнього моменту діяльності. Особистість виникає внаслідок ієрархізації системи діяльностей, це не даність, а якість. Окремі діяльності пов'язуються у «вузли», у результаті утворюється новий рівень свідомості — свідомість особистості.
Особистість це соціальний суб'єкт і сукупність його особистісних та соціальних ролей, його переваг та звичок, наявні в нього знання та досвід. Особистість – це людина, яка самостійно вибудовує і контролює своє життя і несе за неї повну відповідальність.
Особистістю людина стає у процесі соціалізації, тобто під час засвоєння соціальних норм та цінностей, спілкування з іншими людьми. Особистість – це сукупність соціально значущих якостей людини, що він реалізує у житті.