Спричинна причина, підстава, привід до якогось л.
МОТИВУВАТИ, -рую, -руєш; сов. і несов., перех. Навести (наводити) мотиви1, доводи, що пояснюють, виправдовують якесь л. дію, вчинок, що доводять необхідність якогось л.
Мотивація, що базується на позитивних стимулах, називається позитивною. Мотивація, заснована на негативних стимулах, називається негативною.