Зазвичай когнітивні порушення діагностують, спостерігаючи за дитиною, опитуючи батьків, порівнюючи показники з прийнятими стандартами у цій віковій групі. У молодшому та середньому шкільному віці дуже показовим є тест Д. Векслера.
Для оцінки когнітивних функцій використовують нейропсихологічні методи дослідження (Векслерівську шкалу інтелекту для дорослих та для дітей, тест Стенфорд – Біне).
У дітей ознаки порушення когнітивного розвитку такі:
- затримка появи навичок – починають сидіти, повзати, ходити чи говорити пізніше за певний вік;
- порушення концентрації уваги;
- проблеми з навчанням;
- відсутність цікавості;
- проблеми з логічним мисленням;
Легкий когнітивний розлад – це когнітивне порушення, яке, незважаючи на те, що не впливає на здатність вести самостійний спосіб життя, є серйознішим захворюванням, ніж пов'язане з природним старінням зниження когнітивних функцій.