Тривожний розлад особистості характеризується уникненням соціальних ситуацій та взаємодії, у якому може виникнути ризик заперечення, критики чи приниження. Діагноз ставиться виходячи з клінічних критеріїв. Лікування полягає у проведенні психотерапії та призначенні анксіолітиків та антидепресантів.
Вважається, що формування тривожного (уникаючого) розлади особистості впливають генетичні, психологічні та соціальні фактори. Особливості темпераменту, що мають спадкову основу, а також акцентуація характеру, безсумнівно, є фактором, що спричиняє.
Захворювання протікає і натомість прогресуючих змін поведінки, мислення, особистісних особливостей. Перші ознаки стають помітними у неадекватному відношенні хворого до оточуючих, у складнощі при спілкуванні з близькими людьми. Виникають часті розлади настрої та харчової поведінки.