У дебілів відзначається деяка незграбність, розгонистість рухів. Іноді зустрічаються неврологічні розлади та аномалії фізичного розвитку, власне, як і за інших форм розумової відсталості.
Типовим для дебільності є наочно-образне мислення, неможливість побудови складних висновків, утруднення уловлюванні внутрішніх зв'язків між предметами і подіями, недорозвинення моральних та вольових якостей, безініціативність, легка навіюваність.
Дебілом називають людину, яка взагалі не може сформулювати жодного питання. Ідіот – це щось середнє між кретином та дебілом. У ідіота зазвичай є кілька безглуздих питань, з яким він чіпляється до сотень інших людей у соцмережах, сподіваючись знайти серед них своїх союзників.
Дебільність. Вона має на увазі невелику розумову відсталість. Такі діти цілком здатні освоїти прості арифметичні дії, можуть навчитися жити і працювати в колективі, але виявляють повну нездатність до абстрактного мислення та не виявляють інтерес до навколишнього світу.