Виникає у проміжку між 30 та 50 роками, триває від 6 місяців до 2-3 років. Основні симптоми: невдоволення актуальною ситуацією (роботою, способом життя, чоловіком, дітьми), прагнення змін, емоційна нестійкість, дратівливість, поява нових захоплень.
Відчуття власної непридатності, внутрішня порожнеча, безглуздість вчинків та негативні емоції — це явні ознаки появи кризи. У такому становищі людина не здатна розвиватися, вона стає психологічно нестійкою, оскільки перебуває у повній дисгармонії з власними думками та емоціями.
- криза новонародженості – відокремлює ембріональний період розвитку від дитячого віку;
- криза 1 року – відокремлює дитинство від раннього дитинства;
- криза 3 років – перехід до дошкільного віку;
- криза 7 років – сполучна ланка між дошкільним та шкільним віком;
- криза підліткового віку (13 років)
Криза чверті життя (англ. Quarter-life crisis) — це період, який зазвичай перебуває в межах з 20-24 до 35-37 років, у якому людина починає відчувати сумнів у житті, яке викликано стресом від становлення дорослим.