В нормі нижня щелепа не повинна ні виступати вперед, ні бути засунутою назад щодо верхньої. Ідеально – коли верхні зуби стикаються з нижніми та трохи перекривають їх – приблизно на третину. Це означає, що при щільно зімкнутих зубах буде видно нижні зуби.
після вивиху нижньої щелепи можуть бути порушення мови; в області скронево-нижньощелепного суглоба можуть спостерігатися почервоніння; нижня щелепа висунута виражено вперед або зміщена убік; на тлі суглобового вивиху відбувається неконтрольоване слиновиділення.
Правильний прикус визначається формою змикання верхньої та нижньої щелепи. Найбільш поширеним варіантом є розташування щелеп, при якому верхній ряд зубів покриває нижній на одну третину, при цьому жувальні зуби (моляри) щільно змикаються..