Препаратами першого ряду є антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну – пароксетин, венлафаксин – та трициклічні антидепресанти – амітриптилін). Також використовуються бензадіазепіни (феназепам, діазепам, алпразол ін.).
На сьогоднішній день у лікуванні психогенного запаморочення використовують комплексну терапію, що поєднує як нелікарські, так і лікарські методи. [5].
Психогенне запаморочення властиве людям з неврозами та особистісними розладами. Подібні напади виявляються через відчуття тривоги, панічних атак у різних ситуаціях. Цей вид зазвичай описують як відчуття нестійкості, наявність тяжкості в голові, почуття сп'яніння.