Самотність людини в оточенні безлічі людей – Ось суть оповідання «Туга». Опубліковано він був у січні 1886 року в «Петербурзькій газеті». Багатьма дослідниками творчості Чехова це оповідання визнається вершиною майстерності.
Сенс оповідання "Туга" в тому, що на горі візника (смерть сина) не відповідає співчуттям, зацікавленістю ніхто. Йоні необхідно було виговоритися комусь, щоб хоч якось полегшити свої страждання, але іншим було не до нього.
Туга – це те почуття, яке відчуває головний герой-старий, у якого помер син, і відчуває він тугу не тільки через те, що помер син, але й через те, що люди, яким він намагається розповісти про своє горе, черстві, вони не чують його, крику його душі, вони не хочуть займатися проблемами іншої людини.
У оповіданні «Туга» письменник також висвітлює проблеми самотності людини в суспільстві, взаємного нерозуміння людей, відчуження їх, постійних непорозумінь у людських відносинах, причому ці загальнолюдські проблеми зображуються з допомогою лейтмотиву неможливості спілкування друг з одним.