Сетчатка (лат. Retina) – внутрішня оболонка ока, що є периферичним відділом зорового аналізатора; містить фоторецепторні клітини, що забезпечують сприйняття та перетворення електромагнітного випромінювання видимої частини спектра в нервові імпульси, а також забезпечує їх первинну обробку.
Сітківка відповідає за сприйняття зображення, яке проектується на неї за допомогою рогівки та кришталика, і перетворює його на нервові імпульси, які потім передаються в головний мозок. Найбільш міцно сітківка пов'язана з оболонками очного яблука, що підлягають, по краю диска зорового нерва.
Сітківка – внутрішня оболонка ока, яка представлена у вигляді тонкого шару світлочутливої тканини, прикріпленого до судинної оболонки ока та зорового нерва.
Будова сітківки є багатошаровою тканиною. Яка складається з шести типів нейрональних клітин (два типи фоторецепторів: колбочки та палички; горизонтальні, біполярні, амакринові та гангліозні клітини). А також, трьох типів гліальних (мюллерові, гліальні, астроцити та мікрогліальні).