У клінічній практиці існують критерії визначення тяжкості коми, шоку, колапсу, гострої серцевої недостатності, діагностики преагонального та агонального стану, тяжкості кровотечі і т. п., але за їх наявності стан хворого завжди оцінюється як украй важкий.
Оцінка стану пацієнта по ступеня тяжкості: Стан середньої тяжкості. Діагностується, коли у пацієнта є ознаки порушення свідомості до сопорозного стану чи глибокого оглушення. Робота життєво важливих систем (кровоносної, дихальної) порушена. Вкрай важке стан.
Оцінка загального стану пацієнта починається з вивчення скарг, даних анамнезу та загального огляду, але остаточно оцінити його можна після проведення повного фізикального обстеження, а іноді лише після отримання результатів додаткових досліджень, наприклад, ЕКГ, рентгенограми легень, даних клінічного або …
Оцінюють: а) температуру тіла; б) стан шкіри; в) стан слизової; г) наявність травм/ушкоджень (пп. б – г оцінюються візуально/пальпаторно). Після закінчення оцінки на етапах А-Е дається оцінка тяжкості стану пацієнта.