Вегетативні порушення бувають поширеними, що виникають у кількох системах органів в той самий час, системними, що зачіпають якусь одну систему органів, або місцевими – при почервонінні певної ділянки шкіри.
з боку потовиділення: гіпо- та ангідроз, підвищена пітливість; з боку шлунково-кишкового тракту: запори, діарея, нудота, блювання, анорексія; з боку сечовивідної системи: порушення сечовипускання, еректильна дисфункція.
Діагностика вегетативного розладу Основним діагностичним методом для розпізнавання вегетативного розладу є кардіоритмограма. Цей метод дозволяє визначити, як вегетативна нервова система оптимізує серцеву діяльність за зміни положення тіла.
Вегетативна нервова система відповідає за регуляцію артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, температури тіла, маси тіла, травлення, рівня метаболізму, водно-електролітного балансу, потовиділення, сечовипускання, дефекації, сексуальної функції та інших процесів. .