До першої групі також відносяться лежачі та серйозно хворі діти–інваліди. Друга група – дитина здатна виконати мінімальні дії самообслуговування без присутності опікуна за наявності медичної техніки. Третя група. Діти мають обмеження через наявність захворювання.
Категорію «дитина-інвалід» надають дітям до 18 років. Після 18 років їм встановлюють інвалідність 1, 2 чи 3 групи із зазначенням причини — інвалід з дитинства. Ці відомості вказують у довідці про інвалідність. Допомога з догляду сплачують інвалідам з дитинства лише першої групи інвалідності.
10. Критерієм для встановлення першої групи інвалідності є порушення здоров'я людини з IV ступенем виразності стійких порушень функцій організму людини (в діапазоні від 90 до 100 відсотків), обумовлене захворюваннями, наслідками травм чи дефектами.
Аналіз показує, що відчутна різниця між 2 та 3 групами інвалідності полягає в здатності до нормальної життєдіяльності. Технічні засоби реабілітації дозволять інтегруватися у суспільство та вести комфортний спосіб життя.