За силою виразності параметрів кризового стану та характеру його перебігу можна виділити три рівні: рутинний, значний та гострий. Рутинна криза людина здатна подолати самостійно. Гостра криза потребує специфічної (психотерапевтичної) допомоги. Виділяють також внутрішні та зовнішні кризи.
- криза новонародженості – відокремлює ембріональний період розвитку від дитячого віку;
- криза 1 року – відокремлює дитинство від раннього дитинства;
- криза 3 років – перехід до дошкільного віку;
- криза 7 років – сполучна ланка між дошкільним та шкільним віком;
- криза підліткового віку (13 років)
Види кризових станів рутинний – з таким нападом, як правило, людина справляється сама; гострий – передбачає невідкладну психотерапевтичну допомогу; значний (особистісний) – втратою основних життєвих орієнтирів і цінностей, що характеризується.