Дельта-ритм характеризується повільними коливаннями із частотою 0,5-3 Гц, високою амплітудою 250-300 мкВ, аж до 1000 мкВ. Виявляється у всіх зонах мозку, під час глибокого сну, а також при наркозі. У дітей до 7 років дельта-ритм може бути зареєстрований і в неспаному стані.
Дельта-ритм (δ-ритм), дельта-хвилі або дельта-активність – видимий на електроенцефалограмі високоамплітудний (сотні мікровольт) повільний ритм головного мозку в діапазоні 05-4 Гц. Вперше дельта-ритм в ЕЕГ людини був класифікований Греєм Волтером, а згодом був описаний і у тварин.
Нормальний бета–ритм ЕЕГ має наступні Характеристики:
- Частота (за визначенням) понад 13 Гц.
- Розташування: дифузне поширення.
- Морфологія: зазвичай ритмічна та симетрична.
- Амплітуда: діапазон 5-20 мВ.
Основні ритми ЕЕГ, що відрізняються частотним діапазоном: дельта, тета, альфа, бета, гама. Особливості осциляторної активності кіркових та підкіркових структур різних аналізаторів (зорового, соматосенсорного, слухового, ольфакторного) при макровідведеннях.