були кокаїн та морфій 5. Аналіз історичних джерел показав, що проблема наркоманії у Російській імперії, як і в усьому світі, почала формуватися у XIX ст. – на початку XX ст. Саме тоді в країні з'явилися перші морфіністи, ефіромани, курці гашишу та опіуму [5, 6].
З наркотиками у нинішньому розумінні людство зустрілося задовго до Гіппократа. Ще шумери понад п'ять тисяч років тому були знайомі з властивостями опійного маку. У їхній мові опіум називався словом, яке означало в перекладі радість. Поряд з марихуаною опіум – один із найдавніших наркотиків.
Опіум, морфін та кокаїн перестають популяризуватися як універсальні ліки, нешкідливі снодійні та заспокійливі для дітей та жінок і поступово залишають фармацевтичний ринок, залишаючись лише як екстрені засоби знеболювання.
У 1920-ті роки. наркотичні речовини (морфій, опій, кокаїн, героїн) легально застосовувалися у повсякденній медичній практиці. Вони зберігалися в аптеках і відпускалися за рецептами лікарів на лікування різних захворювань (розглянуто вище).