погіршення короткострокової пам'яті; головний біль хронічного характеру; втрати орієнтації у просторі; погіршення слуху та зорової функції.
Від важкого струси можуть розірватися кровоносні судини, серйозно травмуватися певні ділянки мозку. Головна небезпека при черепно-мозкових травмах – внутрішньочерепна кровотеча, тому що кров, що витікає, здатна здавлювати і просочувати мозкові структури, порушуючи їх праце- і життєздатність.
Після травми з'являється сплутана мова, короткочасна втрата пам'яті (ретроградна, антероградна амнезія), підвищена чутливість до світла, шуму, порушується рівновага, рухи нескоординовані, нюх та смак втрачається.
3 місяці – активна реабілітація, перші 1-2 роки – максимальна реабілітація, у наступні 3 роки процес відбувається більш пасивно.