І, насамперед, стреси сприяють розвитку та прояву таких патологічних станів як серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, стенокардія, інфаркт міокарда), захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки), зниження імунітету.
Хвороби від нервів називають психосоматичними, і їх досить багато: гіпертонія, астма, псоріаз, нейродерміт, виразка дванадцятипалої кишки, цукровий діабет, мігрень, деякі онкологічні (наприклад, рак молочної залози) і гінекологічні захворювання.
Тривалий стрес не дозволяє організму повернутись до нормального стану. Це призводить до підвищення артеріального тиску та пульсу, можуть розвиватися розлади серцево-судинної системи, людина стає більш сприйнятливою до інфекцій, з'являються страхи, порушення сну, синдром вигоряння та депресії.
Результатом хронічного стресу стає порушення функції, пошкодження та руйнування клітин, зниження активності імунітету, збої у роботі внутрішніх органів та систем людського організму. Тому не дивно, що хронічний стрес – одна з основних причин розвитку різноманітних захворювань.