Травми голови часто супроводжуються порушенням функції мозку. Для черепно-мозкової травми характерні блідість, загальна слабкість, сонливість, головний біль, запаморочення та втрата свідомості. Потерпілий може бути у свідомості, але при цьому не пам'ятає обставин травми та подій, які їй передують.
Головний біль нерідко сильний. Може спостерігатися повторне блювання. Іноді спостерігаються психічні порушення. Виразно проявляється осередкова симптоматика, характер якої зумовлений локалізацією забиття мозку; зіниці та окорухові порушення, парези кінцівок, розлади чутливості, мови та ін.
Характерні: збліднення або почервоніння обличчя, почастішання пульсу, загальна слабкість. Удар головного мозку характеризується тривалою втратою свідомості (понад 1 -2 год) і можливий при закритою та відкритою черепно–мозковій травмі. У тяжких випадках при забитому місці можуть порушуватися дихання і серцево-судинна діяльність.
Забій мозку легкого ступеня характеризується вимкненням свідомості після травми до кількох десятків хвилин. Після його відновлення типові скарги на головний біль, запаморочення, нудоту та ін. Спостерігається ретро-, кон-, антероградна амнезія. Блювота, іноді повторна.